Ультразвукова діагностика (УЗД)
Ультразвукова діагностика (УЗД) — нешкідливий та неінвазивний метод діагностики за допомогою звукових коливань ультразвукого діапазону. Метод ґрунтується на принципі відбиття ультразвукових хвиль, які генерує датчик, структурами тіла людини, які володіють різною ультразвуковою проникністю, зворотнім їх сприйняттям та наступною комп'ютерною обробкою. Після цього на моніторі формується зображення внутрішніх органів, яке інтерпретує лікар.
Ультразвукова діагностика активно застосовується вже більше 4-х десятків років, сучасну медицину неможливо уявити без даного виду медичної візуалізації органів та систем.
Важливими особливостями методу є дешевизна та відсутність шкідливих ефектів, тому враховуючи високу інформативність, УЗД використовується як первинний метод візуалізації захворювань органів черевної порожнини, малої миски, вагітності, стану внутрішньоутробного плоду, новонароджених.
Правильний діагноз при УЗД можна отримати тільки за умови додержання двох вимог: наявність сучасного ефективного апарату та досвідченого лікаря. Саме такого підходу дотримується Медичний центр Покров. Тут використовується система експертного класу General Electric LOGIQ P6, одна з найбільш сучасних в області. Термін “експертний клас” означає, що апарат призначений не для скринінгу, а для поглибленої та всебічної діагностики, є найбільш сучасним та потужнім, має повний набір датчиків та приставок. Апарат такого класу дуже дорогий і не кожна клініка може собі його дозволити, проте на такій системі стрімко зростають можливості медичної діагностики.
Кожні 5 років моделі УЗ сканерів постійно та значно еволюціонують. Окрім зростання якості зображення, сучасна апаратура дозволяє здійснювати вимірювання параметрів, без яких, згідно міжнародних рекомендацій, неможлива діагностика великої кількості захворювань.
Міждародні стандарті 2012 року (Recommendations for image acquisition and display using three-dimensional echocardiography) рекомендують виконання тримірної (3D-4D) візуалізації як додатку до основного дослідження, тобто побудова об'ємної моделі органів у трьох площинах у режимі реального часу для більш точної діагностики їх стану.
Не тільки застарілі, а і більшість сучасних УЗД апаратів не мають такої можливості, що робить діагностику менш точною й інформативною, тому запрошуємо пацієнтів пройти УЗД саме у нас!
Можливості та переваги методу УЗД.
УЗД — широко поширений метод діагностики. При ньому пацієнт не отримує променевого навантаження і вважається нешкідливим. У той же час, є ряд обмежень. Метод не являється стандартизованим і якість дослідження залежить від обладнання. Додаткові обмеження — надмірна вага та метеоризм.
УЗ дослідження являється стандартним методом діагностики, який застосовується для скринінгу. Це означає, що коли захворювання та скарг у хворого ще немає, для ранньої доклінічної діагностики слід застосовувати саме УЗД. А вже для дообстеження, доуточнення відомої патології використовують КТ та МРТ.
Області застосування ультразвуку у медицині дуже широкі — виявлення захворювань щитовидної залози, молочних залоз, серця, судин, органів черевної порожнини, нирок та наднирників, органів малого тазу, в акушерстві та педіатрії. Під контролем УЗД проводяться деякі хірургічні маніпуляції. УЗД — єдиний безпечний метод діагностики під час вагітності.
Ультразвукове сканування дозволяє роздивитися структуру внутрішніх органів, побачити в них новоутворення, порожнини та кисти, різні включення.
За допомогою ультразвуку можна виміряти розміри органів та їх частин, діаметр судин, швидкість кровоплину.
Протипоказання.
Протипоказання до УЗД відсутні. Метод не має променевого навантаження, його можна застосовувати необмежену кількість раз.
Підготовка.
Дослідження органів черевної порожнини проводяться натще. Попередній прийом їжі має бути не менше, ніж 6-8 годин до дослідження. Із раціону слід виключити, продукти, які можуть викликати метеоризм — бобові, сирі овочі, чорний хліб, молоко. Також можлива додаткова необхідність у прийомі активованого вугілля, або інших ентеросорбентів, а також фесталу. При наявності у пацієнта цукрового діабету, можна прийняти легкий сніданок.
Для виконання трансабдомінального сканування органів малого тазу (сечового міхура, матки, простати) потребується наповнення сечового міхура. Для цього рекомендується утримуватись від сечовиведення протягом 3-х годин до дослідження або прийом 0,5 літра води за 1 годину перед дослідженням. При проведенні внутрішньопорожнинного дослідження (трансректальне, трансвагінальне), навпаки, потрібно спорожнити сечовий міхур.
Для дослідження інших зон ніякої додаткової підготовки не потребується.
Рентгенкабінет
Рентгенографія (рентген діагностика) – це методика, яка входить до списку не інвазивних (безконтактних) досліджень, які не вимагають порушення цілісності шкірних покривів. За допомогою рентген діагностики фахівці отримують фіксоване зображення (рентгенівський знімок) досліджуваного об’єкта.
Одним з найточніших методів для отримання інформації при первинній діагностиці в сучасній медицині є рентгенографія.
Саме рентген дає можливість отримати чітке зображення м’яких тканин і кісток. Лікарі-рентгенологи за допомогою сучасної апаратури можуть побачити проблеми, які неозброєним оком не визначити навіть досвідченому фахівцеві.
В яких випадках потрібне рентген-дослідження?
Зробити рентген для отримання точної картини захворювання або травми слід в таких випадках:
- для дослідження кісткових тканин при травмах;
- для діагностики захворювань органів грудної клітки;
- при дослідженні черепа і придаткових пазух носа;
- для виявлення проблем функціонування хребта і суглобів.
Варто при цьому зазначити, що доза опромінення при процедурі на сучасному апараті мізерно мала.
При наявності новоутворень або складних переломів сучасне обладнання допомагає дуже швидко зробити знімок в кількох проекціях.
Це дозволяє отримати максимально точну картину захворювання або травми.
ЕКГ
(ЕКГ) займає провідне місце серед інструментальних методів дослідження в функціональної діагностики. Ця діагностична процедура заснована на дослідженні біоелектричної активності серця.
Графічна реєстрація результатів проведеного дослідження називається електрокардіограмою.
ЕКГ є досить інформативним методом дослідження серцевої діяльності, за результатами якої можна поставити діагноз, призначити додаткові обстеження і необхідне лікування (при певних захворюваннях серця підібрати ефективні лікарські препарати).
ЕКГ є абсолютно безпечним методом дослідження, не має протипоказань до призначення, не викликає неприємних відчуттів у пацієнта.
Цей метод дослідження є сьогодні незамінним в діагностиці:
— Порушень серцевого ритму і провідності;
— Гіпертрофії шлуночків і передсердь;
— Ішемічної хвороби серця (оцінка стану коронарного кровообігу);
— Інфаркті міокарда;
— Аневризмі серця;
— Ревматизмі та інших ревматичних захворюваннях;
— Міокардитах і кардиомиопатиях;
— Гіпертонічної хвороби;
— Порушеннях електролітного обміну в організмі;
ЕКГ також проводиться:
— Для оцінки функціонального стану серцево-судинної системи;
— Для оцінки ефективності призначеного лікування;
— При наявності хронічних захворювань серцево-судинної системи як метод систематичного контролю діяльності серця (контроль динаміки зміни ЕКГ і результатів лікування);
— Для правильної постановки діагнозу при наявності скарг, які можуть бути пов’язані з порушенням серцевої діяльності:
• неприємні відчуття або відчуття здавлювання в грудній клітці;
• болі за грудиною, які поширюються в шию, ліву руку, область шлунка;
• задишка, відчуття нестачі повітря;
• відчуття перебоїв в діяльності серця, серцебиття;
• запаморочення, швидка стомлюваність;
• болі в шийному і грудному відділах хребта;
• набряки на ногах і ін.
Умови проведення ЕКГ
ЕКГ реєструють натщесерце або не раніше, ніж через 2 години після прийому їжі і 10-15 хвилин відпочинку. Під час дослідження пацієнт роздягається до пояса, гомілки звільнені від одягу. Необхідно спокійно лежати на кушетці на спині з витягнутими вздовж тулуба руками. Реєстрація ЕКГ здійснюється з використанням електродів, які накладають на різні ділянки тіла.
Після реєстрації ЕКГ проводять її аналіз з подальшими рекомендаціями.
